Четвёртая хроника царствГлава 14 |
1 |
2 Когда он стал царём, ему было двадцать пять лет, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иехоаддин, она была родом из Иерусалима. |
3 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, но не так, как его предок Давуд. Он во всём следовал примеру своего отца Иоаша. |
4 Лишь святилища на возвышенностях не были уничтожены, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония. |
5 После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближённых, которые убили его отца. |
6 Но сыновей убийц он не предал смерти, поступив как записано в книге Закона, переданного через Мусу, где Вечный повелел: |
7 Амасия разбил десять тысяч эдомитян в Соляной долине и завоевал город Селу, назвав его Иоктеил, как он называется и по сегодняшний день. |
8 |
9 Но Иоаш, царь Исраила, ответил Амасии, царю Иудеи: |
10 Да, ты разбил Эдом и теперь возгордился. Славься своей победой, но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой? |
11 Но Амасия не послушался, и Иоаш, царь Исраила, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешем, что в Иудее. |
12 Иудея была наголову разбита Исраилом, и все иудеи разбежались по своим домам. |
13 Иоаш, царь Исраила, взял иудейского царя Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем. Затем Иоаш двинулся к Иерусалиму и разрушил городскую стену от ворот Ефраима до Угловых ворот – участок длиной в сто восемьдесят метров. . |
14 Он забрал всё золото и серебро и все вещи, найденные в храме Вечного и в сокровищницах царского дворца. Ещё он взял заложников, а затем вернулся в Самарию. |
15 |
16 Иоаш упокоился со своими предками и был похоронен в Самарии с царями Исраила. И царём вместо него стал его сын Иеровоам. |
17 |
18 Прочие события царствования Амасии записаны в «Книге летописей царей Иудеи». |
19 Против Амасии в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там. |
20 Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Иерусалиме, Городе Давуда. |
21 Тогда народ Иудеи взял Уззию, . которому было шестнадцать лет, и сделал его царём вместо его отца Амасии. |
22 Уззия отстроил порт Елат и вернул его Иудее после того, как Амасия упокоился со своими предками. |
23 |
24 Он делал зло в глазах Вечного и не отвернулся ни от одного из грехов Иеровоама, сына Невата, к которым тот склонил Исраил. |
25 Иеровоам восстановил границы Исраила от Лево-Хамата на севере до Мёртвого моря на юге, по слову Вечного, Бога Исраила, изречённому через Его раба Юнуса, сына Амиттая, пророка из Гат-Хефера. . |
26 Ведь Вечный видел, как жестоко страдают в Исраиле все – от раба до свободного, и не было никого, кто пришёл бы им на помощь. |
27 И так как Вечный не говорил, что искоренит имя Исраила из поднебесной, Он спас их через Иеровоама, сына Иоаша. |
28 Прочие события царствования Иеровоама, всё, что он сделал, и его свершения, включая то, как он воевал и вернул Исраилу и Дамаск, и Хамат, которые принадлежали Иудее, записано в «Книге летописей царей Исраила». |
29 Иеровоам упокоился со своими предками, царями Исраила. И царём вместо него стал его сын Закария. |
2-а царiвРозділ 14 |
1 |
2 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я́ його матері Єгоаддан, з Єрусалиму. |
3 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не так, як його батько Давид, — він робив усе, що робив його батько Йоаш. |
4 Тільки пагірки не були знищені, — народ прино́сив жертву та кадив на па́гірках. |
5 І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя. |
6 А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий“. |
7 Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я́ їй: Йоктеїл,і так вона зветься аж до цього дня. |
8 Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди ж, поміряємось!“ |
9 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терен, що на Ливані, послав до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку́ свою моєму синові за жінку! Та перейшла́ польова́ звірина́, що на Ливані, і ви́топтала той те́рен. |
10 Побити — побив ти Едома, і підне́сло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо бу́деш ти дрочи́тися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?“ |
11 Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші. |
12 І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́. |
13 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами нарі́жної, чотири сотні ліктів. |
14 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Господньому домі та в скарбни́цях дому царе́вого, та запоручників, і вернувся в Самарію. |
15 А решта діл Йоаша, що зробив він, та лица́рськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. |
16 I спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоа́м. |
17 І жив Амація, Йоашів сии, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ. |
18 А решта діл Амації, — ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
19 І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там. |
20 І пове́зли його на ко́нях, і він був похований з батька́ми своїми в Давидовому Місті. |
21 І взяв ввесь Юдин наро́д Азарію, — а він був віку шістнадцяти літ, — і настановили його царем замість батька його Амації. |
22 Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками. |
23 П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоа́м, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік. |
24 І робив він зло в Господніх оча́х, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. |
25 Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степово́го моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу, |
26 бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку́, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника́ Ізраїлеві. |
27 Та не говорив Госпо́дь знищити Ізраїлеве ім'я́ з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина. |
28 А решта діл Єровоама та лица́рськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. |
29 І спочив Єровоам із батька́ми своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Захарій. |
Четвёртая хроника царствГлава 14 |
2-а царiвРозділ 14 |
1 |
1 |
2 Когда он стал царём, ему было двадцать пять лет, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иехоаддин, она была родом из Иерусалима. |
2 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я́ його матері Єгоаддан, з Єрусалиму. |
3 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, но не так, как его предок Давуд. Он во всём следовал примеру своего отца Иоаша. |
3 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не так, як його батько Давид, — він робив усе, що робив його батько Йоаш. |
4 Лишь святилища на возвышенностях не были уничтожены, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония. |
4 Тільки пагірки не були знищені, — народ прино́сив жертву та кадив на па́гірках. |
5 После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближённых, которые убили его отца. |
5 І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя. |
6 Но сыновей убийц он не предал смерти, поступив как записано в книге Закона, переданного через Мусу, где Вечный повелел: |
6 А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий“. |
7 Амасия разбил десять тысяч эдомитян в Соляной долине и завоевал город Селу, назвав его Иоктеил, как он называется и по сегодняшний день. |
7 Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я́ їй: Йоктеїл,і так вона зветься аж до цього дня. |
8 |
8 Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди ж, поміряємось!“ |
9 Но Иоаш, царь Исраила, ответил Амасии, царю Иудеи: |
9 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терен, що на Ливані, послав до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку́ свою моєму синові за жінку! Та перейшла́ польова́ звірина́, що на Ливані, і ви́топтала той те́рен. |
10 Да, ты разбил Эдом и теперь возгордился. Славься своей победой, но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой? |
10 Побити — побив ти Едома, і підне́сло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо бу́деш ти дрочи́тися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?“ |
11 Но Амасия не послушался, и Иоаш, царь Исраила, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешем, что в Иудее. |
11 Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші. |
12 Иудея была наголову разбита Исраилом, и все иудеи разбежались по своим домам. |
12 І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́. |
13 Иоаш, царь Исраила, взял иудейского царя Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем. Затем Иоаш двинулся к Иерусалиму и разрушил городскую стену от ворот Ефраима до Угловых ворот – участок длиной в сто восемьдесят метров. . |
13 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами нарі́жної, чотири сотні ліктів. |
14 Он забрал всё золото и серебро и все вещи, найденные в храме Вечного и в сокровищницах царского дворца. Ещё он взял заложников, а затем вернулся в Самарию. |
14 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Господньому домі та в скарбни́цях дому царе́вого, та запоручників, і вернувся в Самарію. |
15 |
15 А решта діл Йоаша, що зробив він, та лица́рськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. |
16 Иоаш упокоился со своими предками и был похоронен в Самарии с царями Исраила. И царём вместо него стал его сын Иеровоам. |
16 I спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоа́м. |
17 |
17 І жив Амація, Йоашів сии, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ. |
18 Прочие события царствования Амасии записаны в «Книге летописей царей Иудеи». |
18 А решта діл Амації, — ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
19 Против Амасии в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там. |
19 І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там. |
20 Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Иерусалиме, Городе Давуда. |
20 І пове́зли його на ко́нях, і він був похований з батька́ми своїми в Давидовому Місті. |
21 Тогда народ Иудеи взял Уззию, . которому было шестнадцать лет, и сделал его царём вместо его отца Амасии. |
21 І взяв ввесь Юдин наро́д Азарію, — а він був віку шістнадцяти літ, — і настановили його царем замість батька його Амації. |
22 Уззия отстроил порт Елат и вернул его Иудее после того, как Амасия упокоился со своими предками. |
22 Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками. |
23 |
23 П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоа́м, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік. |
24 Он делал зло в глазах Вечного и не отвернулся ни от одного из грехов Иеровоама, сына Невата, к которым тот склонил Исраил. |
24 І робив він зло в Господніх оча́х, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. |
25 Иеровоам восстановил границы Исраила от Лево-Хамата на севере до Мёртвого моря на юге, по слову Вечного, Бога Исраила, изречённому через Его раба Юнуса, сына Амиттая, пророка из Гат-Хефера. . |
25 Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степово́го моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу, |
26 Ведь Вечный видел, как жестоко страдают в Исраиле все – от раба до свободного, и не было никого, кто пришёл бы им на помощь. |
26 бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку́, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника́ Ізраїлеві. |
27 И так как Вечный не говорил, что искоренит имя Исраила из поднебесной, Он спас их через Иеровоама, сына Иоаша. |
27 Та не говорив Госпо́дь знищити Ізраїлеве ім'я́ з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина. |
28 Прочие события царствования Иеровоама, всё, что он сделал, и его свершения, включая то, как он воевал и вернул Исраилу и Дамаск, и Хамат, которые принадлежали Иудее, записано в «Книге летописей царей Исраила». |
28 А решта діл Єровоама та лица́рськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. |
29 Иеровоам упокоился со своими предками, царями Исраила. И царём вместо него стал его сын Закария. |
29 І спочив Єровоам із батька́ми своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Захарій. |